4 вересня 1985 р. в радянському концтаборі на Уралі згасло серце великого сина України поета-правозахисника Василя Стуса.

У середу 4 вересня 2013 р. о 13-00 київська громадськість за давньою козацькою традицією насипле курган пам’яті «шапками». Організатори заходу у сквері Василя Стуса запрошують киян докласти грудочку землі зі свого двору  до кургану пам’яті (йти метрів 700 від ст. метро Житомирська у напрямі від міста правою стороною до перетину проспектів Палладіна та Перемоги біля мосту).

У програмі заходів: панахида, декламування віршів В.Стуса святошинськими школярами, концерт українських бардів – це відомі автори-виконавці Едуард Драч, Володя Самайда, Ігор Білий, Неля Франчук, встановлення на кургані пам’ятного каменю з написом «Сквер імені Василя Стуса».

Даний рецепт примусової культурно-національної деградації населення є простим і, очевидно, саме тому його так легко засвоюють українські можновладці періоду «бурхлівага пакращення».

Нещодавно в Луганську було продемонстровано відмінні навички застосування даного рецепту – в місті закрили ЄДИНУ на сході України УКРАЇНСЬКУ КНИГАРНЮ, яку було відкрито лише 9 березня 2013 року до дня народження Тараса Шевченка. За старою звичкою, ніхто, звичайно, не прийшов і не сказав: «Всьо! Хватіт насільственой украінізаціі – ви закрити!». Нічого подібного, просто вдвічі підвищили орендну плату і запропонували переїхати фактично в «чисте поле» - так щоб книжні шафи стали і стінами.