Головною метою заходу була, як стверджували організатори, спроба показати розуміння того, що лише у боротьбі за спільну справу існування Незалежної та Соборної держави можливе на ділі, а не на словах.
Пізніше рухівці разом з побратимами рушили в бік вулиці Грушевського, щоб вшанувати пам'ять Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, які поклали свої життя в боротьбі за Українську державу. Колону очолювали рухівці на чолі з керівником Молодіжного крила НРУ К.Новаленком.
«Тільки разом наблизимося до перемоги. Соборність всередині нас», - лунали гасла крокуючої молоді.
Прес-служба НРУ
РЕЗОЛЮЦІЯ
урочистого віче до Дня проголошення ЦР відновлення Незалежності України 22 січня 1918 року та Дня Соборності України 22 січня 1919 року
22 січня є одною із найвизначніших дат в українській історії, як символ перемоги українського духу та прагнення до єдності нації і її історичних земель. Двічі ціною неймовірної мужності і відваги за останнє століття українці долали одного із найстрашніших і най кровожерливіших завойовників за всю історію людства, а саме московську орду.
Так 22 січня 1918 року 4 Універсалом Української Центральної Ради, що проголосив відновлення незалежності Української Народної Республіки, переможно завершився майже 300 літній період боротьби українців за звільнення із московсько-імперського колоніального рабства.
Вдруге після того як 22 січня 1990 року мільйони українців утворили живий ланцюг єднання між Києвом і Львовом розпочався стрімкий процес звільнення України від майже сімдесятилітньої окупації вже московсько-більшовицьким режимом, який завершився відновленням Незалежності України Актом від 24 листопада 1991 року, підтвердженим всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Також двічі за це століття українці демонстрували і фантастичні зразки єдності та згуртованості.
Так вперше 22 січня 1919 року на Софійській площі Києва було оголошено про Акт злуки (возз'єднання) УНР і ЗУНР, що постали після проголошення Незалежності на територіях населених українцями які впродовж століть входили до різних колишніх імперій Російської та Австро-Угорської.
Вдруге коли 22 січня 2014 року почалися розстріли і катування учасників Євромайдану (саме в цей день від куль загинув вірменин Сергій Нігоян, а згодом білорус Михайло Жизневський, та від катувань українець Юрій Вербицький) українці не злякалися як на те розраховували московські реваншисти, а згуртувавшись дали гідну відсіч злочинному режиму кремлівського посіпаки на посаді президента України.
Саме ця єдність українського суспільства після Євромайдану не дивлячись на фактично зруйновану режимом московської маріонетки армію не дала здійснитися амбіційним планам кремлівського фюрера по захопленню і окупації всього Півдня і Сходу України.
А от вдруге не допусти поневолення України (як це трапилося в 20 роках 20 століття) це вже наш сьогоднішній священний обов’язок. Історичний урок того часу яскраво свідчить, що причиною поразки УНР була надмірна короткозорість і нерішучість тодішніх українських керманичів (Винниченка, Грушевського) які на хвилі своїх соціалістичних вподобань заявляли, що із «братнім» російським народом ніякої війни бути не може та …розпустили боєздатні українські військові частини які організовано поверталися із російсько-німецького фронту. В той же час вигравали ті хто із таким підступним і підлим ворогом яким завжди була і є Москва із її гібридною та облудною суттю вели себе рішуче і безкомпромісно (як Польща в 20-ті чи Фінляндія в 40-ві).
За три роки війни українці вже зрозуміли ефемерність та облудність так званого «братства» і «вічної дружби» з Московією. Тепер залишилося раз і назавжди усвідомити, що Москва була є і буде одвічним і заклятим ВОРОГОМ не тільки України, а і всього цивілізованого людства. Саме тому, щоб не зазнати нової ОКУПАЦІЇ та знову не боротися за визволення і відновлення Незалежності потрібно ЗАВЖДИ бути у всеозброєнні і готовими дати гідну відсіч любій формі агресії зі сторони імперської Московії, тому що ця війна завершиться нашою перемогою, тільки у випадку падіння самої Москви
Ми учасники урочистого віче на Софійській площі 22 січня 2017 року:
- вимагаємо від влади встановити на державному рівні, що дати: 22 січня і 24 серпня – є Днями визволення від московсько-імперської та московсько-більшовицької окупації і відновленнями Незалежності.
- вимагаємо від Президента України як Головнокоман- дуючого зробити українську армію боєздатною та найефективнішою армією світу.
- проголошуємо початок громадського єднання та громадської мобілізації до всенародного опору московській агресії в усіх її можливих проявах аж до повної перемоги українців та остаточного утвердження права самим розпоряджатися своєю долею на своїй землі.
Громадський Рух «Українська Патріотична Альтернатива»:
Народний Рух України, Конгрес Українських Націоналістів, Українська партія
УНА-УНСО, ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка, СОУ, ОУН(д), ОУН, ВОВ